About the Book:
From what and where is the woman in dark sunglasses fleeing, riding in the first-class carriage in the fourth row, having bought two seats together? While the train carries her forward, she moves backward. Back to childhood, to youth, to her past life. To a place unreachable by any transport because tickets for thirty-seven years ago are not sold. Does she realize how important this journey is for her? And does she know exactly where she is right now? At the beginning of a new or already at the end of an old story? The moment has come in the heroine's life when she needs a ticket that can only be sold to herself.
About the Author:
Kate Uteva was born in 1984 in the Rivne region. Her childhood coincided with the 90s, of which the author says, "These were years of unconditional joy, unconditional happiness, and unconditional sorrow against the backdrop of historical events and the routine life of our ordinary family." She has her own business and values above all the opportunity to choose and freedom. She dislikes the cold, strong wind, and lies. She loves kindling a fire, petting the cat, and drinking red wine. Also, since childhood, she has constantly studied human movements, facial features, and the sensations that remain with her after contact. This is how Kate's characters are born.
Only Kids Can Kill Like This
Cover: Paperback
Language: Ukrainian
Publisher: Orlando Publishing House
Year of Publication: 2024
Number of Pages: 174
Cover Type: Soft
Format: A5 (145mm*205mm)
ISBN: 978-617-95076-2-5
Illustrations: None
Reviews
Так швидко прочита, що аж шкодую.
Дуже сумно читати про бабусю, якої в мене ніколи не було, ще сумніше про маму і оці її фрази, такі знайомі, і непотрібність, про зраду, про вину… я з Льольою точно в потязі проїхалась.
Але найбільше відклалося в мене про бабусю, яка несла свої черевички поміняти на хліб, і чомусь не боляче, бо вона ж вижила і хліб хрусткий. Про шаль, про те як Льоля себе почуває, як Шамаханська принцеса і бабуся не кричить на неї за шаль, а просить не брати. І з бабусею нічого
Привіти!!! Ти знаєш, мені візуалізувались картинки рук жінки, котру ти описувала на початку книги і я відразу здогадалась, що мова йде про твою бабусю. Я впізнала її по руках… бо саме їх я бачила, сидячи за столом у вашій кухні… все пригадалось, що у хаті було і у дворі дитячими на той момент очима… і ти - така енергійна і весела, світла!
Я не знаю, яким чином ти розколупала мої всі глибоко зариті почуття та емоції в дитинстві, будучи підлітком та уже у свідомому дорослому житті жінки!
Книга-роздум… Два рази починала, і два рази відкладала… до відповідного моменту… поревла… заспокоїлася… а потім вже читала без проблем. Трохи дивна, але половина взята з мого життя. Не знаю. Як так буває. Вона якось зразу притягнула мою увагу на Фейсбуці, а тут на тобі, ще й схожість така.
Ця книжка не лише про Вас, а про кожну дитину, народжену наприкінці 70-их - на початку 90-их в Радянській Україні. Ми всі зростали у 90-их, вже в Незалежній Україні.
Привіт! Я прочитала книгу за три вечори. Дуже відверта книга. Твій стиль написання особливий. Він тільки твій.